.RU

Морфометрична структура популяцій Helix pomatia L. Прут-Дністровського межиріччя та прилеглих територій Буковини (кластерний аналіз)

Морфометрична структура популяцій Helix pomatia L. Прут-Дністровського межиріччя та прилеглих територій Буковини (кластерний аналіз)


Л.М. Хлус, В.К. Ракочий



Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

E-mail

:

velina-rakochii@rambler.ru; khlus_k@rambler.ru


В природі існування популяцій наземних молюсків, як і тварин інших таксономічних груп, в оптимальних кількісних межах забезпечується гомеостатичними механізмами, властивими як самій популяції, так і угрупованню, в складі якого вона існує. Такі механізми не дозволяють перенаселення чи катастрофічного зниження чисельності; навіть якщо популяція проходить через «ефект засновника» чи близькі до нього механізми (генетичний дрейф), чисельність такої групи у природних умовах швидко відновлюється, і водночас нормалізується рівень генетичної мінливості. З іншого боку, якщо зниження чисельності було тривалим і низка алелей була втрачена, для відновлення вихідного рівня гетерозиготності навіть по одному локусу можуть знадобитися тисячі років [2]. Тому центральне місце у плануванні управління популяціями, яке включає їх поетапне відновлення, має бути відведене контролю та підтриманню їх чисельності та рівня варіабельності. насамперед, ці уявлення потрібно враховувати при моніторингу стану популяцій вразливих видів, в тому числі – охоронюваних, до яких належить і виноградний слимак [4].

В останні десятиліття, внаслідок зростаючого антропогенного пресу, спостерігається різке скорочення популяційних ареалів, які стають все більш мозаїчними, та чисельності популяцій, викликаної змінами місцеіснувань. Згадані процеси прискорює антропогенна територіально-механічна ізоляція (інсуляризація), яка спричиняє фрагментацію ареалу виду на низку нечисленних локальних групувань, що ще істотніше збіднює генофонд. На відміну від природних ізолюючих перешкод, які створюються поступово, антропогенні бар’єри виникають раптово, за короткий проміжок чаесу, що веде до сильної ізольованості, випадкового дрейфу генів та зменшенню генотипового різноманіття популяцій. Особливо несприятливо позначається інсуляризація на популяціях видів, які володіють низькою вігільністю, як наземні молюски, оскільки доведено, що у тварин, радіус індивідуальної активності яких невеликий, ступінь територіально-механічної ізоляції доволі значний.

Серед основних завдань моніторингу життєздатності популяцій чільне місце належить підбору критеріїв для контролю із урахуванням статистичної вибірковості, бажано – без вилучення живих тварин із досліджуваних популяцій. Одним з таких критеріїв для черевоногих молюсків може бути оцінка морфометричної мінливості конхологічних ознак, яка дозволяє розв’язати низку питань. Дослідження мінливості розмірів та форми черепашок з однієї окремо взятої популяції впродовж кількох років дозволяє, з одного боку, виокремити особливості морфотипу, що обумовлені, насамперед, спадковістю організму, а з іншого – такі, що обумоволені впливом екологічних факторів у різні періоди існування популяції [3]. Для низки видів наземних молюсків з різних родин показано, що мінливість, описана за якісними ознаками, поверхнево характеризує внутрішньовидові морфи, проте цей недолік виправляє біометричний аналіз [1].

Керуючись наведеними міркуваннями, ми здійснили морфометричне дослідження вибірок з популяцій H. pomatia, що населяють природні та антропогенно трансформовані біотопи Буковини. У черепашок статевозрілих молюсків з повністю сформованою губою штангенциркулем, з точністю до десятих міліметра, вимірювали п’ять параметрів: висоту (ВЧ), великий (ВД) і малий (МД) діаметри черепашки, висоту (ВУ) та ширину (ШУ) устя, як описано раніше [5]. З метою організації отриманих даних у наочні структури для їх первинної класифікації середньовибіркові значення метричних конхологічних ознак молюсків з 45 вибірок, зібраних у період з 1998 по 2008-й роки з 23 локальних популяцій виду проаналізували за допомогою методу деревовидної кластеризації.

Об’єднання методом повного зв’язку («найбільш віддаленого сусіда»), в якому відстані між кластерами визначаються найбільшою відстанню між двома будь-якими об’єктами різних кластерів показало, що на відстані близько 24 евклідових одиниць усі вибірки об’єдналися у 2 великих кластери, у кожний з яких на відстані 12 та 11,5 евклідових одиниць об’єдналися по два менших кластери (рис. 1). У перший великий кластер об'єдналися вибірки: 1) з лісових біотопів усіх трьох фізико-географічних зон Буковини, 2) з охоронюваних територій, розміщених в адміністративних межах м. Чернівці (ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Цецино» та ландшафтний заказник місцевого значення «Гарячий Урбан»), які також є залишками букових пралісів, та 3) з парку, розташованого у с. Киселів, в якому не здійснюється господарська діяльність та який практично не зазнає рекреаційного навантаження. У другий великий кластер об’єдналися: 1) вибірки з популяцій, що населяють трав’янисто-рідкочагарникові біотопи, 2) з лісонасаджень (переважно, штучного походження), на які здійснюється сильний рекреаційний тиск (на їх території розміщені бази відпочинку) та 3) міських паркових екосистем.

Більш детальний аналіз кожного з кластерів дозволяє констатувати, що вибірки з однієї популяції, здійснені впродовж кількох вегетаційних сезонів (для аналізу часової складової мінливості) в усіх випадках близькі між собою (евклідові відстані становлять не більше 5 одиниць), що надалі дає можливість об’єднати такі вибірки для виявлення просторових (географічних) аспектів морфометричної мінливості черепашок виноградних слимаків. Окрім цього, ближчими між собою в групі «лісових» популяцій (кластер 1) виявляються: 1) вибірки з узлісь (екотонів) та киселівського парку; 2) популяції, що населяють великі лісові масиви як в заплаві р. Дністер, так і в передгірній зоні; 3) хронологічно близькі вибірки з популяцій з охоронюваних територій Чернівців з вибірками з природних місцеіснувань з територій невиснажливого використання.

Позначення вибірок (тут і на рис. 2): С-1 – Чернівці, схил біля Руського цвинтаря, 1999 р.; С-2 – там само, 2000 р., С-3 – Чернівці, «Гарячий Урбан», 2000 р.,; С-4 – там само, 2008 р.; С-5 – Чернівці, «Цецино», 2000 р.,; С-6 – там само, 2007 р.; С-7 – Чернівці, ППСПМ ім.. Шіллера; С-8 – Вижниця; С-9 – Вашківці, парк; С-10 – Долішній Шепіт; С-11 – Герца; С-12 – Герца, берег р. Герцушка; С-13 – урочище «Рейдя»; С-14 – Валя Кузьміна; С-15 – Кам’янка; С-16 – Васловивці; С-17 – Онут; С-18 – Репужинці, 2003 р.; С-19 – там само, 2007 р.; С-20 – там само, 2008 р.; С-21 – Макарівка, берег Дністра, 2002 р.; С-22 – там само, кар’єр, 2002 р.; С-23 – там само, 2003 р.; С-24 – там само, берег Дністра, 2004 р.; С-25 – там само, кар’єр, 2004 р.; С-26 – там само, 2008 р.; С-27 – Киселів, парк; С-28 – Нижні Станівці; С-29 – Чорнівка, екотон, 1998 р.; С-30 – там само, буково-грабовий ліс, 1998 р.; С-31 – там само, екотон, 1999 р.; С-32 – там само, буково-грабовий ліс, 1999 р.; С-33 – там само, 2000 р.; С-34 – там само, 2001 р.; С-35 – там само, екотон, 2002 р.; С-36 – там само, грабово-буковий ліс, 2002 р.; С-37 – там само, буковий праліс, 2002 р.; С-38 – там само, схили г. Берда, 2004 р.; С-39 – там само, схили г. Берда, 2007 р.; С-40 – Новодністровськ, 2004 р.; С-41 – там само, 2007 р.; С-42 – там само, 2008 р.; С-43 – Білоусівка; С-45 – Розкопинці.

Близькі висновки дозволяє зробити дендрограма, побудована із застосуванням методу Уорда (Ward, 1963) (рис. 2).



Рис.1. Дендрограма подібності морфометричної структури буковинських популяцій Helix pomatia.



Рис. 2. Дендрограма подібності морфометричної структури буковинських популяцій

Helix

pomatia

(метод Уорда) (позначення вибірок – як на рис. 1)



Найбільш істотною відмінністю отриманих різними методами дендрограм є більш «строга» оцінка популяцій, що населяють екотони: згідно результатів об’єднання за методом Уорда, вони об’єднуються з вибірками, що утворюють другий кластер (трав’янисто-рідкочагарникові, паркові біотопи та лісонасадження, що зазнають значного рекреаційного навантаження). Отже, зважаючи на описані в літературі особливості біології виду, можна припустити, що у перший кластер об’єдналися популяції, що населяють оптимальні для життєдіяльності виноградних слимаків біотопи, а у другий – такі, що мешкають на територіях, які зазнають несприятливих для виду природних (ландшафтно-кліматичні умови) чи антропогенних впливів. Описаний нами раніше [7, 8] аналіз морфометричної структури популяцій, що населяють території – складові екомережі Прут-Дністровського межиріччя в межах Чернівецької обл. показав значну подібність популяцій з лісових масивів та їх істотну відмінність від тих, що населяють рекрецаційні зони [9] та паркові екосистеми як Північної, так і Південної Буковини [6].

Список літератури



1. Байдашников А.А. Внутривидовая изменчивость у некоторых видов Clausiliidae (Gastropoda, Pulmonata) под влиянием условий обитания / А.А. Байдашников // Вестн. зоол. – 2005. – № 39 (5). – С. 37-47.

2. Жизнеспособность популяции: Природоохранные аспекты: [под ред. М.Сулея]. – М.: Мир, 1989. – 224 с.

3. Крамаренко С.С. Конхологічні параметри виноградного слимака Helix pomatia (Gastropoda, Pulmonata, Helicidae) на півдні України як можливий наслідок кліматичної селекції / Крамаренко С.С., Сверлова Н.В. // Наук. записки Держ. природознавч. музею. – 2005. – №21. – С. 157-164.

4. Снегин Э.А. Роль генетического анализа популяций в оптимизации сети особо охраняемых территорий (постановка проблемы) / Э.А. Снегин // Научн. вед. БелГУ. Серия естественные науки, 2007. – вып. 5. № 5 (36). – С. 40-45.

5. Сверлова Н.В. Фауна, экология и внутривидовая изменчивость наземных моллюсков в урбанизированой среде / Сверлова Н.В., Хлус Л.Н., Крамаренко С.С. – Львов, 2006. – 226 с.

6. Хлус Л.Н. Конхологичческая изменчивость виноградной улитки из городских парков Буковины / Хлус Л.Н. // Урбоэкосистемы: проблемы и перспективы развития: матер. 4-й междунар. науч.-практ конф. 19-20 марта 2009 г. – вып. 4, – С. 328-330.

7. Хлус Л.Н. Внутрипопуляционная конхологическая изменчивость Helix pomatia L. из опушечных местообитаний Хотинской возвышенности (Украина) / Хлус Л.Н. // Проблемы изучения краевых структур биоценозов: Мат. 2-й Всерос. науч. конф. с междунар. участием, 7-9 октября 2008 г., Саратов. – Саратов: Изд-во Саратовск. ун-та, 2008. – С. 236-239.

8. Хлус Л.М. Конхологічна мінливість Helix pomatia L. з територій – елементів екомережі Прут-Дністровського межиріччя України / Хлус Л.М., Ракочий В.К., Чихарівська А.В. // Природничий альманах. Біологічні науки, випуск 11. Збірник наук. праць. – Херсон: ПП Вишемирський, 2008. – С. 172-177.

9. Хлус Л.Н. Морфометрическая структура популяций виноградной улитки в бассейне Среднего Днестра / Хлус Л.Н., Ракочий В.К. // Managementul bazinului transfrontalier al fl. Nistru si Directiva-cadru a apelor a Uniunii Europene. Materiale Conferintei Internationale Chisinau, 2-3 octombrie 2008. – Chisinau: “Eco-TIRAS”, 2008. – P. 157-160.

Экологическое планирование в реализации государственной экологической политики на трансграничном уровне



Н.И. Хумарова



Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины

В современных экономических теориях: экономики благосостояния, экологической экономики, устойчивого развития и др. природный капитал рассматривается как один из ограничителей роста экономики, а экологический фактор становится основным параметром, воспроизводство которого определяет данные ограничения. Сложившаяся в Украине экологическая ситуация вызывает необходимость корректировки приоритетов устойчивого развития в пользу экологического возмещения, под которым мы, в первую очередь, понимаем переход к экологизации производственной и инновационной деятельности, формированию основ природосберегающей экономики.

Такой переход возможен только при соблюдении определенных условий, одним из которых является реализация экологической политики государства, в том числе экологического планирования, в качестве ведущего ее метода. Наиболее приемлемой формой экологического планирования, в современных условиях, является индикативное экологическое планирование (ИЭП), широко апробированная за рубежом. Внедрение долгосрочных экологических программ является действенным механизмом реализации экологической политики, а такие программные документы как: «Порядок дня на ХХI столетие», «Программа действий по внедрению решений Всемирной встречи на высшем уровне по устойчивому развитию 2002 года» и др. являются основополагающими для решения экологических проблем в глобальном масштабе.

В целом, ИЭП должно базироваться на принципах рыночной экономики, и прежде всего, быть ориентированным на формирование стимулирующих экономических рычагов воздействия на товаропроизводителей, покупателей, рынок в целом и возможность гармонизации интересов государства и частного капитала в обеспечении экологической безопасности и рационального природопользования.

Как показывает зарубежный опыт, одной из основных особенностей успешной реализации индикативного планирования является совместное участие в его разработке представителей правительства, бизнеса, потребителей, профсоюзов и научных кругов. Такое взаимодействие позволяет уже в ходе составления плана приходить к единому мнению по перспективам и их результативности. И после принятия которого, действия всех сторон являются согласованными и идут в одном стратегическом направлении.

Целью индикативных экологических планов должно стать формулирование основных экологических императивов в контексте приоритетных направлений развития страны (региона) на будущее для того, чтобы, во-первых, ориентировать частный сектор; во-вторых, создать основу для правительственного контроля над экологическим состоянием; в-третьих, обозначить первоочередные сферы экологизации экономики, требующие более активного государственного вмешательства и поддержки.

На наш взгляд, сегодня следует активнее использовать экологическое планирование на всех уровнях управления, особенно в тех сферах хозяйственной деятельности, которые наносят значительное негативное воздействие на окружающую среду и природно-ресурсный потенциал и имеют трансграничный эффект негативного воздействий.

В частности, использование ИЭП в форме реализации международных программ сотрудничества и управления трансграничным бассейном р.Днестр сыграет положительную роль в консолидации ресурсов всех заинтересованных сторон.

На сегодняшний день, первоочередной задачей государства по реализации ИЭП является разработка и утверждение комплексного Национального плана действий по обеспечению экологической безопасности и рациональному использованию природно-ресурсного потенциала (Национальный экологический план), в том числе трансграничного значения. Для реализации данного документа необходимы не только декларативная воля государства, но и системная программа реализации, подкрепленная экспертной оценкой и научной обоснованностью. Базовым принципом такого документа должно быть саморазвитие, т.е. вовлечение в процесс реализации, наряду с государственными предприятиями с их бюджетными ресурсами, новых хозяйственных структур и бизнеса.

Учитывая региональную неоднородность, планируемые задачи необходимо дифференцировать в соответствии с региональными потребностями, с максимальным использованием преимуществ взаимной координации. Не менее важным выступает принцип ответственности за реализацию плана действий, а также за целевое использование имеющихся ресурсов.

Таким образом, существует необходимость совершенствования системы экологического планирования, в т.ч. индикативного. В частности, необходима разработка и реализация Национального экологического плана на условиях соблюдения вышеперечисленных принципов, который даст возможность не только улучшить экологическую ситуацию в стране, но и сформировать идеологические основы ее устойчивого развития.
2010-07-19 18:44 Читать похожую статью
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • © Помощь студентам
    Образовательные документы для студентов.