.RU

Тематичний план дисципліни «Історія держави та права зарубіжних країн» 7 Методичні рекомендації для засвоєння програми курсу 8

Зміст



1. Анотація дисципліни



4



2. Тематичний план дисципліни «Історія держави та права зарубіжних країн»



7



3. Методичні рекомендації для засвоєння програми курсу


8


4. Робоча програма курсу



11



5. Плани семінарських занять і завдання для самоперевірки знань



26



^ 6. Завдання для самостійної роботи студентів



37



7. Завдання для індивідуальної роботи студентів



46



8.  Порядок оцінки знань студентів з дисципліни «Історія держави та права зарубіжних країн» на основі кредитно-модульної системи організації навчального процесу



49



^ 9. Контрольні питання для підсумкового контролю



55



10. Тематика курсових робіт



58



11. Список рекомендованої літератури



61



^ 11.1. Список навчальної літератури



61



11.2. Список додаткової літератури



62



^ 12. Корисні посилання на ресурси Internet, які можуть бути використані при вивченні дисципліни



67



1. Анотація дисципліни



«

Історія держави та права зарубіжних країн»

– історико-правова дисципліна, яка входить до фундаментальних дисциплін і є невід'ємною складовою вищої юридичної освіти, її необхідним елементом. «Історія держави та права зарубіжних країн» разом з іншими історико-правовими дисциплінами створює фундамент для вивчення галузевих і спеціальних юридичних наук.
Історико-правові науки вивчають конкретні процеси розвитку державно-правових інститутів і явищ, що розвиваються в хронологічній послідовності і проявляються в певному історичному просторі. «Історія держави та права зарубіжних країн» висвітлює виникнення та розвиток права і державної організації тих країн, які значно вплинули на сучасні державу та право. Аналізуючи конкретно-історичний зміст і розвиток політичних і правових інститутів і явищ, історія держави і права виявляє стійкі тенденції і закономірності їх становлення й еволюції, а також розкриває світовий досвід побудови політичних і правових систем.
Вивчення даної дисципліни здійснюється на основі кредитно-модульної системи організації навчального процесу, метою впровадження якої є стимулювання систематичної навчальної діяльності студентів, виявлення і розвиток їхніх творчих здібностей, а також забезпечення їхньої конкурентоспроможності у світовому освітньому процесі.

Предмет

– система знань про загальні і специфічні закономірності й процеси виникнення та розвитку держави і права окремих (зарубіжних) країн у конкретно-історичних умовах, у хронологічній послідовності.

^ Мета дисципліни

– формування у студентів системи знань про виникнення і розвиток державних і правових інститутів у зарубіжних країнах, вироблення вмінь і навиків оцінки й аналізу фактів, подій, процесів минулого для глибокого розуміння сутності сучасних державно-правових інститутів і явищ.

^ Основні завдання дисципліни «Історії держави та права зарубіжних країн»:


-  вивчення студентами конкретно-історичних фактів, що характеризують процеси виникнення й розвитку державної організації, еволюції її форм і принципів діяльності в окремих (зарубіжних) країнах у різні історичні епохи;
-  засвоєння студентами конкретно-історичних фактів, що характеризують процеси формування правових систем, створення кодифікацій, а також окремих правових актів в окремих (зарубіжних) країнах;
-  формування у студентів системи конкретно-історичних уявлень, яка відображає тісний взаємозв'язок і взаємообумовленість державної організації і права як закономірність соціального життя;
-  засвоєння студентами найважливіших категорій і понять історико-правової науки; розуміння ними загальних і специфічних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування держави і права окремих країн у конкретно-історичних умовах, у різні історичні епохи;
-  оволодіння науковими методами історичного і юридичного пізнання;
-  розширення культурного кругозору, виховання політичної і правової толерантності, формування фундаменту правової і політичної культури майбутніх юристів.

^ Міждисциплінарні зв'язки.

«Історія держави та права зарубіжних країн» тісно пов'язана з низкою загальногуманітарних («Всесвітня історія», «Соціологія», «Політологія» і ін.) і юридичних дисциплін («Теорія права і держави», «Конституційне право зарубіжних країн», «Історія вчень про державу і право», «Філософія права», галузеві юридичні дисципліни).
«Історія держави та права зарубіжних країн», «Історія держави і права України», «Історія вчень про державу і право» спільно з «Теорією держави і права» утворюють групу історико-теоретичних навчальних дисциплін, що становлять теоретичне і методологічне підґрунтя для вивчення галузевих юридичних наук.

Зміст дисципліни розкривається в таких модулях і темах:


^ МОДУЛЬ 1. «ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА


СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ ТА СЕРЕДНІХ ВІКІВ»


1. «Історія держави та права зарубіжних країн» як наука та навчальна дисципліна.
2. Держава і право Стародавнього Сходу.
3. Держава і право Стародавньої Греції.
4. Держава і право Стародавнього Риму.
5. Держава і право в епоху Середньовіччя: загальна характеристика.
6. Держава і право франків (V-IX ст.).
7. Держава і право Франції (IX-XVII ст.).
8. Держава і право Англії (VII-XVII ст.).
9. Держава і право Німеччини (X-XVII ст.).
10. Держава і право Візантії (IV-XV ст.).
11. Держава і право Росії (XIV-XVII ст.).
12. Держава і право середньовічного Сходу.

^ МОДУЛЬ 2. «ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА


НОВОГО І НОВІТНЬОГО ЧАСУ»


13. Держава і право в Новий час: загальна характеристика.
14. Держава і право Англії (XVII – початок XX ст.).
15. Утворення і державно-правовий розвиток США (середина XVIII – початок XX ст.)
16. Держава і право Франції (XVIII – початок XX ст.).
17. Держави і право Німеччини (XVIII – початок XX ст.).
18. Держава і право Росії (XVIII – початок XX ст.).
19. Основні тенденції розвитку держави і права в Новітній час.
20. Держава і право Німеччини (XX – початок ХХI ст.).
21. Держава і право США (XX – початок ХХI ст.).
22. Держава і право Великобританії (XX – початок ХХI ст.).
23. Держава і право Франції (XX – початок ХХI ст.).
24. Держава і право країн Азії, Африки і Латинської Америки в Новітній час.
25. Розвиток національного і міжнародного права під впливом глобальних і регіональних процесів.

^ У результаті вивчення курсу студенти повинні знати:


-  предмет, задачі і значення дисципліни «Історія держави та права зарубіжних країн», понятійно-категоріальний апарат, періодизацію історії держави і права;
-  загальні і специфічні закономірності розвитку державних інститутів і механізмів державної влади в зарубіжних країнах в різні історичні епохи;
-  історію формування правових систем, створення кодифікацій, а також окремих правових актів в окремих (зарубіжних) країнах;
-  процеси виникнення і розвитку найважливіших правових інститутів, їх еволюцію на різних етапах історії людства;

уміти:


-  самостійно аналізувати правові документи (пам'ятки права) і розкривати їх взаємозв'язок з соціальними умовами розвитку права і держави в різні епохи;
-  характеризувати процеси виникнення й розвитку державної організації і права в окремих (зарубіжних) країнах;
-  систематизувати і узагальнювати досвід державно-правового розвитку зарубіжних країн, визначати можливість використання даного досвіду в розвитку української державності;
-  застосовувати порівняльно-правовий метод під час аналізу державно-правового розвитку зарубіжних країн з метою вдосконалення вітчизняного законодавства і практики його застосування.

^ 2. Тематичний план дисципліни «Історія держави ТА права зарубіжних країн»




Тема



Кількість годинника



^ Денне відділення



Лекції



Семінари



СРС



Вхідний контроль



2



^ МОДУЛЬ 1. «Історія держави та права Стародавнього світу і Середніх віків»



1. «Історія держави і права зарубіжних країн» як наука і навчальна дисципліна

2



3

2. Держава і право Стародавнього Сходу

4

2

3

3. Держава і право Стародавньої Греції

4

2

3

4. Держава і право Стародавнього Риму

4

2

3

5. Держава і право в епоху Середньовіччя: загальна характеристика



2

2

3

6. Держава і право франків (V-IX ст.)

2

1

3

7. Держава і право Франції (IX-XVII ст.)

2

1

3

8. Держава і право Англії (VII-XVII ст.)

2

1

3

9. Держава і право Німеччини (X-XVII ст.)

2

1

3

10. Держава і право Візантії (IV-XV ст.)

2



3

11. Держава і право Росії (XIV-XVII ст.)

2



3

12. Держава і право середньовічного Сходу

2



3

Модульна контрольна робота



2



^ МОДУЛЬ 2. «Історія держави та права в Новий і Новітній час»



13. Держава і право в Новий час: загальна характеристика

2



3

14. Держава і право Англії (XVII – початок XX ст.)

4

2

3

15.Утворення і державно-правовий розвиток США (середина XVIII – початок XX ст.)

4

2

3

16. Держава і право Франції (XVIII – початок XX ст.)

4

2

3

17. Держава і право Німеччини (XVIII – початок XX ст.)

2

2

3

18. Держава і право Росії (XVIII – початок XX ст.)

2



3

19. Основні тенденції розвитку держави і права в Новітній час

2

2

3

20. Держава і право Німеччини (XX – початок ХХI ст.)

3



3

21. Держава і право США (XX – початок ХХI ст.)

3



3

22. Держава і право Великобританії (XX – початок ХХI ст.)

2



3

23. Держава і право Франції (XX – початок ХХI ст.)

2



3

24. Держава і право країн Азії, Африки і Латинської Америки в Новітній час

4



3

25. Розвиток національного і міжнародного права під впливом глобальних і регіональних процесів

4

4

4,56

Модульна контрольна робота



2



Всього

68

34

76,56


^ 3. Методичні рекомендації


для засвоєння програми курсу


Вивчення навчальної дисципліни «Історія держави і права зарубіжних країн» передбачає формування у студентів базових знань, умінь і навиків, необхідних для вивчення юридичних дисциплін й успішної практичної роботи.
Система навчального курсу «

Історія держави та права зарубіжних країн»

(далі ІДПЗК)

визначається робочою програмою, яка в цілому відповідає типовим навчальним програмам, проте має деякі особливості, пов'язані з модульною структурою. Курс складається з двох тематичних модулів, сформованих за проблемно-хронологічним принципом:

модуль 1 – «Історія держави та права Стародавнього світу і Середніх віків»; модуль 2 – «Історія держави та права в Новий і Новітній час».

Кожний модуль – це логічно завершена частина навчального курсу дисципліни, яка включає лекції і семінарські заняття, має відповідне дидактичне забезпечення і методичні рекомендації для самостійної навчальної діяльності студентів і завершується модульним контролем. Модульний контроль – це поетапний контроль рівня засвоєння студентами навчального матеріалу, оцінюваний в балах рейтингу відповідно до програми дисципліни. Рейтинг – це кількісне оцінювання навчальної діяльності студентів (рівень знань під час виконання модульних контрольних завдань, робота на семінарських заняттях, виконання завдань для самостійної й індивідуальної роботи), яке визначається відповідною кількістю балів.
Основними формами вивчення дисципліни і проведення поточного і поточного контролю є: лекції, семінарські і практичні заняття; розв’язання задач-казусів, аналітична робота з текстами правових пам'яток, написання рефератів, тестування. Підсумковий контроль – іспит.
Для глибокого і якісного засвоєння матеріалу курсу ІДПЗК, перш за все, рекомендується уважно ознайомитися з робочою програмою, тематичним планом дисципліни, планами семінарських занять, завданнями для самостійної роботи, контрольними питаннями для підготовки до іспиту, рекомендованою літературою (підручниками, навчальними посібниками, хрестоматіями, науковими публікаціями).
Аудиторна робота студента передбачає: по-перше, активну розумову діяльність під час відвідування лекційних занять, по-друге, активну участь у семінарських заняттях. Аудиторна робота доповнюється самостійною позааудиторною роботою студентів, яка включає систематичну роботу з матеріалами лекцій, підготовку до семінарських занять, виконання завдань для самостійної й індивідуальної роботи з тем курсу.
Важливою формою засвоєння знань з дисципліни є лекція. Для того, щоб засвоїти основні положення лекції, запам'ятати її, необхідно, уважно слухаючи лектора, складати конспекти. Слід пам'ятати, що конспект – це не стенографування лекції, а скорочений запис головного. Підзаголовки розділів лекції, нові імена і поняття, визначення і найважливіші узагальнюючі висновки слід записувати повністю, оскільки потім їх буде важко відтворити. Так само мають бути повністю відтворені посилання на нормативні акти, на інші джерела й літературу. Аргументація загальних положень, обґрунтовування і докази висновків, характеристика предметів або явищ можуть бути записані скорочено. Важливо також чітко уявити собі й відтворити в записі внутрішній зв'язок між окремими аргументами, щоб вся аргументація або характеристика була записана як структуроване ціле. Ілюстративний матеріал, факти, приклади, казуси можна записувати дуже стисло. У зошиті, призначеному для конспектування лекцій, слід залишати поля з таким розрахунком, щоб після прочитання лекційного матеріалу можна було зробити виправлення, доповнення, навести приклади. Своєчасна робота над конспектом лекції дозволить не тільки виправити можливі помилки в записах, але й глибше засвоїти матеріал лекції.
Однією з найважливіших форм засвоєння навчального матеріалу є семінарські заняття. Основна мета семінару – розвиток творчого мислення, самостійності в подоланні пізнавальних труднощів, у формуванні наукового світогляду, перетворення знань на особисті переконання. Глибокий, всебічний і зацікавлений аналіз питань, що виносяться на семінари, вчить студентів самостійно й логічно мислити, аргументовано полемізувати, змушує студентів більш серйозно ставитися до роботи над першоджерелами і рекомендованою викладачем літературою. Участь студента в семінарі розширює його кругозір і підвищує культуру мовлення, формує навики публічного виступу.
Під час підготовки до семінарського заняття студент повинен уважно ознайомитися зі змістом плану семінару; прочитати конспект прослуханої лекції з даної темі; ознайомитися із відповідним розділом підручника або навчального посібника; прочитати рекомендовану літературу, відмітити сторінки і абзаци, найбільш значущі для засвоєння даної теми; прочитати додаткову літературу. Далі рекомендується скласти детальний план викладу відповіді на кожне питання плану. Особливу увагу слід звернути на опанування історико-юридичної термінології, тому слід скласти словник понять і термінів з історії держави і права зарубіжних країн, активно використовуючи різного роду словники й енциклопедії.
Виступ студента на семінарі має бути глибоким, змістовним, конкретним, логічним. Висвітлюючи питання, студент не повинен користуватися навчальними посібниками. Він може використовувати тільки конспект і тексти правових пам'яток. У процесі обговорення питань семінарського заняття студентам корисно вносити поправки і доповнення у свої конспекти. Під час семінарського заняття для з'ясування рівня засвоєння навчального матеріалу викладач може проводити контроль знань студентів у письмовій формі (експрес-опитування за допомогою тестів, карток з питаннями або задачами (казусами).
У результаті роботи на семінарських заняттях студенти повинні навчитися аналізувати правові документи (пам'ятки права), давати оцінку конкретно-історичним фактам, що характеризують державно-правовий розвиток окремих (зарубіжних) країн; набути досвіду участі в дискусії і навчитися рецензувати відповіді виступаючих на семінарі. Студенти, які пропускають семінарські заняття і не виконують навчальний план, викликаються викладачем на консультацію для складання заборгованостей з тем, що вивчаються.
Однією з найважливіших форм засвоєння навчального матеріалу є самостійна робота студента (далі СРС), яка передбачає прослуховування лекційного матеріалу, підготовку до семінарських занять і модульного контролю, вивчення окремих тем або питань, виконання індивідуальних завдань. З навчальної дисципліни «ІДПЗК» передбачені такі види завдань для СРС: конспектування наукових публікацій (див. список літератури), підготовка рефератів (див. тематику рефератів), складання графічних схем і таблиць, написання есе і відповідей з проблемних питань (обсяг 2-3 арк.), складання словника основних понять і термінів з ІДПЗК. Студенти повинні виконувати завдання для самостійної роботи своєчасно і систематично, такий принцип роботи допоможе сформувати цілісне сприйняття кожної теми і навчальної програми. Завдання для СРС з тем дисципліни, терміни виконання і правила оформлення презентовані нижче, у відповідному розділі даного навчально-методичного видання.
Необхідно ще раз відзначити, що для успішного вивчення дисципліни «Історія держави та права зарубіжних країн» студенти повинні обов'язково використовувати рекомендовану навчальну літературу – підручники, хрестоматії тощо, – перелік якої наводиться нижче, у методичному виданні.

4. Робоча програма курсу


^ МОДУЛЬ 1. «ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ І СЕРЕДНІХ ВІКІВ»


2010-07-19 18:44 Читать похожую статью
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • Контрольная работа
  • © Помощь студентам
    Образовательные документы для студентов.